Незвикле навернення

Опубліковано о. Олег Вчення

Було це в четвер. Джемма під час вечері, відчуваючи захоплення, встала зі столу і спокійно пішла до своєї кімнати. Невдовзі, її прийомна мати покликала  мене до неї. Приходжу і застаю її в повному захопленні, котрого причиною була боротьба діви зі справедливістю Божою в намірах навернення певного грішника. Признаюся, що ніколи в житті не бачив такого зворушливого видовища.

Захоплена, сидячи на своєму дивані, звертає очі, обличчя, цілу особу в те місце, в котрому їй об'явився Бог. Лишається нерухома, ревнива і рішуча, виглядає, як особа, котра за всіляку ціну хоче стояти на своєму. «Так як Ти прийшов, Ісусе, - говорить, - буду Тебе знову благати за мого грішника. Це Твій син, а мій брат: вибав його, Ісусе!»; і називає його прізвище. Це був чужоземець, з котрим Джемма познайомилась в Луцці і котрого вже кілька разів під впливом внутрішнього натхнення застерегла усно і письмово, аби очистив своє сумління і не задовольнявся характеристикою доброго християнина, котрою тішився. Але, Ісус, глухий на благання своєї слугині, хоче з ним обійтися, як справедливий суддя. Джемма, не знеохочуючись, починала знову. «Чому мене сьогодні не слухаєш, о Ісусе? Зробив стільки для однієї душі, а відмовляєш у спасінні для другої? Спаси його, Ісусе, спаси його! Будь добрий, Ісусе, не говори так до мене!

В устах Того, Котрий Сам є Милосердям, слова, котрі відпихають грішника, звучать невідповідно – не вимовляй їх, прошу. Всю Свою Кров пролив за грішників, а зараз хочеш міряти кількість наших гріхів? Не слухаєш мене? І до кого маю йти? Ти пролив Кров за нього, так само, як і за мене; рятуєш мене, а його не хочеш? Не встану, поки мене не вислухаєш, вибав його! Скажи мені, що Ти його збавиш. Віддаюся Тобі, як жертва за всіх, а особливо за нього. Обіцяю Тобі, що ні в чому Тобі не відмовлю: чи даси мені його? Це ж душа! Думай про це, Ісусе; та душа, котра Тобі стільки коштувала, стане доброю і виправиться.»

У відповідь Господь показує їй Справедливість Божу. А Джемма відповідає, щоразу сильніше відроджуючись: «Шукаю не Твоєї Справедливості, але Милосердя! Через Милосердя, Ісусе, прийди  до того бідного грішника і візьми його за серце, побачиш, що навернеться; спробуй, принаймні! Слухай, Ісусе, говориш, що часто тиснув на нього, аби його здобути; але ніколи не назвав його сином, спробуй ще, скажи, що Ти – його Батько, а він – Твій Син. Побачиш, побачиш, що на солодке Ім'я Отця його затверділе серце швидко пом'якне.»

Тоді Господь, щоб показати своїй слузі причини гніву, відкриває їй один за другим з найдрібнішими обставинами часу і місця провини цього грішника, виносячи висновок, що міра вже переповнена. Бідна дівчина голосно повторюючи всю цю сповідь, стає вражена; в неї опадають руки, голосно видихає; всяка надія на перемогу здається втраченою. Несподівано пригноблення зникає і вона повертається до наполягань: «Знаю, знаю, Ісусе, що дуже Тебе образив, але чи і я не зробила цього ще більше? Але Ти оказав мені Милосердя. Знаю, знаю, Ісусе, що він викликав у Тебе сльози, але в тій хвилі, Ісусе, не думай про гріх, думай про Кров, котру пролив. Ти був таким добрим навіть для мене! Дай моєму грішнику того самого Милосердя, котрого дав мені. Пам'ятай Ісусе, що я хочу, щоб він був спасенний. Через Милосердя, піднеси тріумф, прошу Тебе!»
Господь ще залишається не переконаним, а Джемма впадає в смуток і неспокій; мовчить, ніби припиняє бій, коли не очікувано їй на думку приходить аргумент, котрий здається їй непереможним. Знаходить відвагу і волає: «Так, я грішна; не знайдеш гіршої від мене, Сам так мені сказав. Ні, не заслуговую, щоб мене вислухав, визнаю це. Але показую Тобі іншого заступника; це Твоя Мати заступається на нього!

Чи скажеш «ні» Твоїй Матері? Напевно не зробиш цього. А зараз скажи мені, Ісусе, що мій грішник – спасенний.» На цей раз дівчина виграє: Милосердний Бог уділяє ласки і її вигляд змінюється. З виразом неописаної радості, Джемма кричить: «Спасенний, спасенний! Ти виграв, Ісусе, тріумфуй так завжди!» - і видіння закінчується.

Сцена ця, насправді зворушлива, тривала добрі півгодини. В її описі я взяв слова Джемми, записані, або старанно заховані в моїй пам'яті. Я пішов до своєї кімнати: тисячі думок тиснулися в моїй голові – але хтось постукав в двері. Там стояв незнайомець. Я попросив, щоб він увійшов. З плачем він упав мені до ніг і просив сповіді. Боже мій, яке було моє здивування. Це був грішник Джемми, в тій хвилі навернений. Він посповідався з усіх гріхів, котрі я знав з видіння слуги Божої, забув тільки один гріх, котрий я з легкістю йому нагадав. Я потішив його, розказав про ситуацію з Джеммою і отримав повноваження прийняти участь у цьому Чуді Божому. Ми розсталися, сердечно обійнявшись.

Кілька років минуло після того випадку, а здається мені, що маю його перед очима: таке глибоке справив на мене враження.

О. А. К.
Переклад з польської: Москвітіна Анастасія

Про Рух

Рух Світло-Життя заснований у Польщі слугою Божим о.Франциском Бляхницьким. Цей рух є одним з рухів віднови Церкви.
Рух є:

  • євангелізаційним
  • катехуменальним
  • рухом визволення людини

Контакти

Центр Руху Світло-Життя

вул. Чуднівська 1а

с. Корчак

обл. Житомирська

12421

Тел: 096-110-17-34

о. Олег Сартаков

Карта