Лист центрального кола Домашньої Церкви, сімейної гілки Руху Світло-Життя на формаційний 2015/16 рік

ЗАКЛИК І ВІДПОВІДЬ

Дорога Спільното!
Минув формаційний рік «Радість Євангелія» натхненний апостольським документом Папи Франциска – в якому ми відкривали міцний заклик, щоб вийти з Євангелієм до усіх людей, незважаючи на місце, час і обставини. Сьогодні, на закінчення цього року, прагнемо подякувати:
- Подружжям за вірне прямування дорогою харизми Засновника і участь в радісному проголошенні Євангелія;
- Священикам за підтримку нас на цій дорозі та підказки, як бути ближче до Бога, своєї половинки, дітей, осіб, яких зустрічаємо, як жити Євангелієм на щодень;
- Богопосвяченим особам, особливо тим, які служать в Русі і для добра Руху, за ділення радістю зі свого прямування дорогою євангельських рад.
Входячи в новий формаційний рік «В силі Святого Духа» прагнемо запросити Вас затриматися над трьома словами: покликання – послуга – відповідальність. Дух Святий це Той, хто дозволяє відкрити нам наше покликання, це Він посилає нас до служіння, показуючи конкретні його форми, врешті це Він дає нам здібності до прийняття відповідальності, яку без Нього ми неспроможні нести. На кожне з цих формулювань хочемо поглянути в трьох аспектах: спільнота Церкви – подружня і сімейна спільнота – спільнота Руху. Нехай нижче вказані думки будуть для нас не тільки матеріалом для вересневої зустрічі в колі, але нагодою для особистих роздумів, або проведенню подружнього діалогу.
Запрошуємо до читання

1. ПОКЛИКАННЯ
Слово «покликання» має в собі два елементи: «по» і «кликання». Отже, покликання – це відповідь на заклик, те, що відбувається «по кликанню» - після цього заклику, яке скеровує Бог – податель покликання – до наших сердець. З нашої сторони потрібне тільки покірне і відкрите серце готове прийняти Божу любов, ту любов, котра не поневолює, але в своєму плані веде людину до вічної радості.
«Сьогодні потрібно підкреслити, що християнське покликання не є покликанням до мінімалізму, але до святості, а святість – це з’єднання з Христом в Святому Дусі» (о. Ф. Бляхницький).
Погляньмо на конкретну реалізацію покликання.
• Покликання до спільноти Церкви
Господь Бог запросив нас до спільноти через таїнство святого Хрещення. Це в цьому таїнстві Святий Дух «помазує» охрещеного і ставить незатерту печать. Це таїнство називають найпрекраснішим і найгарнішим даром, бо отримують його ті, котрі нічого не приносять. Це безкорисний дар, який відкриває нашу дорогу до святості – якою є моя відповідь? Може варто задуматися над істотою таїнства святого Хрещення, над значенням мого імені, над вірою і її розвитком в особистому житті, родинному, народному. Нехай життя благодаттю цього таїнства приносить плоди!
• Покликання до подружньої та сімейної спільноти
Наше подружнє покликання, покликання до святості разом зі своєю половинкою випливає з покликання отриманого на святому Хрещенні. На дорозі формації отримуємо дари, котрі допомагають нам це покликання реалізувати – це наші обов’язки. Завдяки цим дарам зростаємо на дорозі подружньої духовності, але також будуємо нашу сімейну спільноту. Єдність в подружжі створює найкращі умови для доброго виховання дітей в християнському дусі. Не біймося ставити собі вимагання на цій дорозі!
• Покликання до спільноти Руху
Як подружжя на певному етапі нашого життя ми відчитали покликання до Домашньої Церкви, сімейної гілки Руху Світло-Життя. Можливо це було не так давно і ми знаходимося на початкових етапах формації, надалі захоплені тим, що відкриваємо, а може минуло вже кілька, кільканадцять років і десь ентузіазм зменшився. Однак маємо нагоду для радості: найкраще попереду! З покликанням до спільноти Руху пов’язане відкриття харизми, прийняття її і життя нею щоденно – з новою силою. Заохочуємо до читання книг і заповіту Засновника, до повернення до джерел і ділення цим з іншими. З надією чекаємо і молимося про прискорення беатифікації Засновника. Будьмо до неї готовими!
Питання, які пропонуємо до цієї частини листу:
Яким чином відповідаю на покликання Бога в своєму житті (в спільноті Церкви, в подружній і сімейній спільноті, а також в спільноті Руху)?

2. СЛУЖІННЯ.
Наше покликання скеровує нас до послуги, служіння. Подібно як слово «по-кликання», так і слово служіння, тобто «по-слуга» вже саме в собі має якийсь план, показання чим воно насправді є. Подібно як «по-кликання» є відповіддю на «заклик», який до нас скеровує Бог, так само «по-слуга» є відповіддю на діло служіння, яке відносно нас виконав Христос Слуга і цілковито Йому віддана Марія – Господня Слугиня. Сцена, яка повторюється в літургії Страсного Четверга, останньої вечері, під час якої Христос умиває ноги своїм учням, показує ясно нам, як служіння породжує служіння: Бог сам мені послужив, щоб я служив іншим.

«Харизма, як покликання, є одночасно напрямком на дорогу дияконії, тобто служіння. Той, хто отримує дар, є покликаний до того, щоб цим даром служити. Якщо далі будемо питати про напрямок цього служіння, то потрібно тут згадати поняття спільноти. Дияконія є служінням в рамках спільноти і для добра спільноти, для її будування. Це дуже важливо, щоб ми цю дійсність ніколи від себе не відділили, щоб ми завжди її бачили в повноті» (о. Ф. Бляхницький).
Погляньмо на конкретні прояви служіння.
• Служіння для добра спільноти Церкви
Засновник Руху вказував, що формація членів Руху повинна їх провадити до участі в житті спільноти Церкви, особливо цієї найближчої, якою є парафія. Більшість з нас це робить, беручи участь в різних душпастирських заходах для добра місцевої спільноти. Сьогодні особливо потрібне наше свідоцтво подружнього і сімейного життя, тому як подружжя і сім’ї берімо активну участь в літургії недільної Євхаристії, відновімо «неділю свідчень», пропонуймо євангелізаційні реколекції, показуймо красу життя згідно заповідей. Беручи на себе конкретні служіння, не занедбуймо свою сім’ю – бо тут є перше місце нашого служіння, також і для добра спільноти Церкви, бо в сім’ї стаємо християнами!
• Служіння для добра подружньої і сімейної спільноти
При покликанні ми згадували про обов’язки, як дари, які допомагають реалізувати це покликання. В цьому місці хочемо затриматися над зустріччю в колі, а також над реколекціями, місцями служіння для добра подружжя і родини, особливо цієї малої, в якій живемо щодня. Систематична участь в зустрічі в колі, ретельне приготування до цієї зустрічі, а також спільна відповідальність за її правильний перебіг – все це повинно приносити плоди в нашій подружній і сімейній спільноті. Саме тут ми вчимося відповідальності за виховання дітей у вірі, за розвиток.
Розуміємо, що формаційна частина пов’язана з обговоренням нової теми вимагає іноді більших зусиль, прочитання кілька разів даного тексту, можливо пошук коментарів. Однак не знеохочуймося цим – змістом зустрічі ми маємо жити протягом місяця, а хто, якщо не ми, має знати щоразу краще навчання Церкви. Не знеохочуймося.
Подібна ситуація є щодо реколекцій – іноді щось здається нам важким, іноді хотілося б нам, щоб чогось було менше, або було легше… Тільки тоді, коли будемо систематично брати участь в реколекціях і вірно, згідно харизми Засновника, їх проводити, тоді досвідчимо плоди. Це буде прибутковим на майбутнє. Не біймося виклику пов’язаного зі служінням для добра подружжя і сім’ї!
• Служіння для добра спільноти Руху
Формація протягом року, а також під час реколекцій, повинна нас вести до прийняття дияконії, тобто конкретного служіння для добра Руху. Кожний з нас отримав від Господа Бога якійсь дар, яким повинен ділитися з іншими, яким повинен служити для інших. Нехай допомогою в відкриванні цього дару буде молитва (особливо до Духа Святого), моя половинка, священик – напр. духовний порадник кола, спільнота кола, ті всі, з якими зустрічаємося в різних обставинах. Через відкриття цих дарів можемо служити словом і ділом в різних дияконіях: літургійній, музичній, євангелізаційній, визволення, місійній, молитви, життя, суспільної комунікації, реколекційних оаз, слова, суспільній, милосердя… А може Господь Бог покличе нас ще до іншого завдання… не можна закопувати ці дари, але потрібно служити ними під час реколекцій і протягом року, починаючи часто від малих, але прекрасних і потрібних речей!
Нехай ніщо і ніхто не заслонить нам образ Христа Слуги, який умиває ноги учням!
Питання до цієї частини листу:
Які дари, якими я можу служити іншим в спільноті Церкви, в подружжі і сім’ї а також в Русі, відкриваю в своєму житті?

3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
З покликанням і служінням пов’язана відповідальність. Також це слово – подібно як слово «покликання» і «послуга» - в своєму значенні має певний діалог. Якщо за щось «відповідаю», це означає, що про це мене питають. Моя відповідальність це, з однієї сторони, відповідь на заклик, скерований від Бога (додаймо: відповідь виражена служінням), а з іншої – свідомість того, що Господь мене запитає, що я зробив з дарами, які мені дав і як відповів на заклик до служіння, який був скерований до мене.
«Членом оазового руху, Руху Світло – Життя, можна стати через прийняття активної, відповідальної позиції, через прийняття певних завдань. В Русі не може бути пасивних членів – які приходять на якісь зібрання, щось там слухають і так далі. Бути членом Руху це рівнозначне з прийняттям дияконії» (о. Ф. Бляхницький).
Придивімося до конкретних видів відповідальності.
• відповідальність за спільноту Церкви
Найближчим часом перед нами стоїть багато важливих подій у житті вселенської Церкви. В жовтні цього року відбудеться синод єпископів про сім’ю, на якому будуть підніматись питання, пов’язані з викликами, які постають перед сім’єю, покликанням сім’ї та місією сім’ї у сучасному світі. Підчас синоду будуть канонізовані блаженні Желіа і Людвік Мартін. Їхні реліквії знаходяться в каплиці Центрального Дому Домашньої Церкви в Крощенко – заохочуємо до молитви за заступництвом Подружжя в намірі наших родин та в намірах синоду, який наближається.

У вересні, перед синодом, у Філадельфії відбудеться Світова Зустріч Родин, підчас котрої також і члени Домашньої Церкви будуть свідчити про радість з перебування в таїнстві подружжя. Там також спільнота з Канади буде святкувати 25-річчя заснування Домашньої Церкви. Розділімо з ними їхню радість!

Наступні місяці принесуть чергові зустрічі – Світові Дні Молоді в Кракові. Та хоч у назві є слово молодь, проте Церква розраховує на допомогу сімей у справі прийняття молодих людей до своїх домівок та свідчення про красу подружнього життя. Наша допомога з певністю знадобиться також для оазової молоді, але також і іншим молодим людям, які будуть приймати участь в цій зустрічі та зможуть розраховувати на нашу підтримку (можливо також і фінансову) – не забуваймо про це. Почуваймося господарями цієї події!
На все це накладається Рік Богопосвяченого Життя, який триває до лютого та Святий Рік Милосердя, який розпочинається в грудні. Надалі є потрібна молитва в намірі переслідуваних християн – іноді нам здається, що це далеко, що нас це не стосується… якби далеко це не було – Пам’ятаймо про це!

• відповідальність за подружню та сімейну спільноту
Якою ж важливою та потрібною в сьогоднішньому часі є наша відповідальність за подружжя та сім’ю. Так багато законів та постанов не сприяє розвитку сімей, тому нам треба чітко ставати на стороні захисту життя від зачаття до натуральної смерті, на захист подружжя визначеного як зв’язок чоловіка і жінки, відповідних виховних програми в наших школах. Тому з відвагою включаймося в різного роду протести, акції, які захищають цінність подружжя і сім’ї. Як би кожний з нас приєднався, то з самої Домашньої Церкви було б понад 30 тисяч підписів, а ми маємо родини, друзів, знайомих – покажімо, що нас не десятки тисяч, а сотні тисяч, чи мільйон людей, для яких цінність подружжя і родини є цінним скарбом, який потрібно захищати!

• Відповідальність за спільноту Руху
«Лист Домашня Церква» в номері 137 торкнув тему служіння відповідальних пар в Домашній Церкві, а в номері 138 обговорював спільні завдання для усіх відповідальних пар. Варто звернутися до цих текстів пам’ятаючи, що не зважаючи на служіння, яке виконуємо в Русі на даний час, усі ми повинні відчувати відповідальність: за осіб, які разом з нами збираються на зустрічі в колі, за участь у районних і дієцезіальних Днях Спільноти, за співпрацю в різних сферах Руху, напр. при нагоді парафіяльних зустрічей, районних, дієцезіальних або в межах країни, за діло Круціяти Визволення Людини, за новостворенні кола, за приготування і проведення реколекцій, за участь в різного роду служіннях…
Важливим показником нашої відповідальності за Рух є матеріальна відповідальність, про що ширше було згадане і листі центрального кола два роки тому. Дякуємо за зріст цієї відповідальності в останньому часі, бо завдяки молитві, праці і фінансовій підтримці так багато осіб в цьому році перший раз могли пережити реколекції в новому будинку Центрального Реколекційного Дому Домашньої Церкви в Крощєнко по вул. Ягєллонській 100, але пам’ятаймо… - добудова ще триває і допомога і надалі потрібна Нехай згідно з прагненням Засновника відбуваються там великі речі в житті подружжів і цілих родин! Нехай благодать Господня виливається на цілий світ!
Питання для роздумів для цієї частини:
Як я реалізую мою відповідальність за спільноту Церкви, подружню і сімейну спільноту, а також спільноту Руху?

Бажаємо плідного формаційного року і просимо:
- Про молитву в намірі доброго, плідного року праці;
- Дбайливе приготування до формаційних зустрічей в колі і відважне планування реколекцій, пам’ятаючи про першість формаційних реколекцій по відношенню до різних тематичних;
- Про радісне свідчення життям благодатями, які випливають з таїнства подружжя!
Слуго Божий, Отче Франциску, заступайся за нас!
Від імені членів центрального кола,
памятаючи в молитві

Катажина і Павел Мацєєвські,
пара країни Домашньої Церкви

о. Томаш Опалінський
модератор країни Домашньої Церкви

Крощєнко, травень 2015 р.

ТЕКСТИ, ЯКІ ПОГЛИБЛЮЮТЬ ЗМІСТ ЛИСТА

З текстів Засновника

«Ми невпинно повинні дякувати Богу за наше обрання, за наше покликання. Св. Павло дуже часто закликає християн до того, щоб дякувати Богу за своє покликання, щоб перебували в постійній подяці. Якби ми могли зрозуміти, що Бог перед віками думав про нас з любов’ю і перед віками призначив нас до великих речей і що тепер реалізує в нашому житті свій задум, ми б постійно перебували в Євхаристії, в радісній подяці».

«Бог покликав нас, як вільних істот, до співпраці в ділі спасіння душ. Ця співпраця полягає в тому, що ми стаємо знаряддям благодаті в руках Божих. Бог діє в нас і через нас – а не ми діємо. Бог діє в нас: якщо дію через добрий приклад і притягую інших до добра, це виключно тому, що діє в мені благодать, завдяки якій можу жити таким чином, щоб інших підкріпляти. Я є тільки дзеркалом, яке відбиває проміння Божої благодаті».

«Служіння має своє джерело в любові, а навіть можна сказати, що слово «служіння» в Святому Письмі є синонімом слова «любов». Бо якщо любов є даванням себе, взаємним даванням себе через особи, то така дієва любов, на практиці, мусить виражатися в служінні, у виконанні волі іншої людини, в пошуку того, що є для нього добром, чого він прагне. Служіння не принижує людини, але вивищує її. Христос, котрий принизив себе самого, прийнявши вигляд слуги, був підвищений понад усяке створіння».

«Затримаймося над значенням слова «аніматор». Походить воно від лат. слова «animare», тобто оживляти. Слово «anima» означає душу, а також життя. Першим аніматором можна назвати Святого Духа. Аніматор, Оживитель, бо Він усе оживляє. Він є тим, котрий дає нове життя. Якщо так само, аніматорами, в наших спільнотах ми називаємо людей, то в єднанні з цим висловом, що Дух Святий є Оживителем. Ми настільки є аніматорами, наскільки є знаряддями Духа Святого. Усі (…) члени Божого народу є включені в переказування благодатей Святого Духа, всі маємо таку силу і місію».

«І якщо йдеться про переказ спадку, хотів би переказати в моєму духовному заповіті – саме цей дар – харизму Світло-Життя. Зрозуміння, любов, вірність щодо цієї харизми. Мені здається, що постійно ще бракує людей – також у Польщі – котрі вже отримали благодать зрозуміння значення цієї харизми для віднови обличчя Церкви – Христової Нареченої – Нового Єрусалиму, який сходить з неба на землю».