Свідчення з Оази Молитви 25-27 жовтня 2019 р.

Свідчення про особистісне пережиття Оази Молитви на тему: ''Досконала любов проганяє страх''.

Відразу хочеться сказати, що пережиття саме цієї Оази, саме з цією темою, саме в цей час було потрібним мені та подружжю в цілому, як ковток цілющої водиці. За що Богу подяка! Вірю, що Бог покликав мене та кожного присутнього невипадково. У Господа немає випадковостей, чи не так? Мав безліч ірраціональних, часто панічних страхів. Причому багато з них успішно супроводжували мене ще з дитячих років. Саме на конференції отця Сергія Серебровського та під час Адорації, Сповіді, духовної бесіди та Заступницької Молитви Святий Дух відкрив через отця Сергія та мені особистісно природу цих страхів, що брали корні ще з дитинства та минулого роду в цілому. На жаль, подробицями в силу дуже особистісних моментів в повній мірі поділитися не можу. Досвідчив, що за свій Рід варто безустанно молитися, зокрема і за померлих. На жаль, духовна сліпота минулих часів часто змушували рідних діяти в супереч Божій волі. Можливо, саме через мене Бог хоче промовити до членів моєї родини із закликом до навернення та покаяння щодо минулих та утаяних гріхів. Знову ж таки, у Бога немає випадковостей і будь-яке зло Бог прагне обернути в добро. Під час пережиття цієї Оази Господь допоміг мені зцілитися від душевних ран, зрозуміти, що я отримую по вірі своїй, пробачити та по іншому почати відноситися до страху: досвідчив, що ірраціональний, панічний страх є від злого духа та є проявом спокус, слабкої віри, а до раціонального мені варто відноситися з розумінням та уважністю. Досвідчив, що з ірраціонального, панічного страху таки варто сповідатися. Дійсно, тоді наступає полегшення та Бог у благодатях дає силу йому протистояти. Запам'ятав життєствердні слова Отця: ''Мій страх є більший за мене, але Бог більший за цей страх''. Повторював їх безліч раз. Це варто також повторювати в хвилини таких страхів, що як зміїна отрута нас паралізують та ‘’невідомо (відомо) звідки’’ беруться. Це дуже допомогло. Можу також посвідчити, що з приводу прийняття певного випробування у подружжі як Божої волі дуже засумнівався. Як виявилось, диявол так часто любить мені це навіювати. Звісно, навіщо до останнього вірити та молитися? Так же легше... Бог страждав і нам велів... Отець брехні приносить мені це як подарунок, ніби як полегшення. Звісно, не буду говорити, що ця думка абсолютно універсальна, адже іноді нам таки треба нести свій Хрест, але часто саме так диявол приходить до мене, немов янгол світла. Таке розуміння через дію Святого Духа прийшло після розповіді Отця про свідчення однієї жінки, що зцілилася від четвертої стадії раку, тоді, коли не втратила віри, навіть після наростаючих як лавина згіршень. Ця жінка зробила нотатки з життєствердними фрагментами Письма і розмістила їх всюди в оселі. Читала і вірила Господу навіть тоді, коли хвороба переходила з однієї стадії в ще більшу. Аж раптом, коли вже мало хто чекав би на покращення, хвороба відступила. Чудо! А з приводу улюблених фрагментів Письма, що по особливому торкають та надихають, які мають буди завжди перед очима та з вірою у душі взяв собі на замітку. Вкотре досвідчив, що на Оазах через Молитву, Адорацію, інші Таїнства, дію Живої Церкви, мене огортає саме ця досконала, безумовна та дуже персонально орієнтована Божа Любов, що сльози вже просто не можливо стримувати: душа очищується, відкриваєшся на Бога, його безмежну Любов до мене, яку я отримую просто тому, що я є (подібне відчував у Меджугор’ї, де своєю любов’ю мене огортала наша Досконала Небесна Любляча Мама та під час пережиття першого ступеню формації Руху Світло Життя, Домашній Церква). Мені навіть не потрібно щось для цього робити. Потрібно лише відкритися на Господа і дозволити йому мені допомогти. Бог любить мене у тій же мірі, що і все людство в цілому. Адже саме за мене Христос був розіп’ятий на Хресті і саме через Любов до мене. Вражає? Мене дуже. Шкода, що в Світі так важко це розуміти та відчувати в такій же мірі через призму різних розпорошувань від диявола. Так важко і водночас легко повертатися у Світ. Пам’ятаю, що Бог вже там, куди я йду. Дякую всім, хто долучився до організації Оази та допоміг її так духовно плідно пережити. Бог є Любов і він проганяє страх!

Олександр

Була дуууууже вражена наукою, яку промовляв Святий Дух через о.Сергія під час сповіді ( сповідь була близько 12 ночі(smiley)). Вперше!! відчула так близько !!!!!!! Ісуса в Пресвятих Дарах!!!! Я просто слухала!! Ісуса, під час АДОРАЦІЇ Святий Дух говорив конкретні !! речі: що моя дитина потребує моєї!! уваги, разом проведеного часу... Вражена заступницькою молитвою, відчувала жар по тілу. А ще Господь промовляв конкретні !!! речі через інших учасників реколекцій. Почула багато конкретних рецептів, як долати страхи. Так ще ніколи в житті не була наповнена Святим Духом!!!! Прославляю Господа!!! Такі реколекції дуууже потрібні!!!

Галина

Людмила

СІХ! Одразу після реколекцій вир щодення підхопив і поніс. Так завжди буває після моментів втишення і намагання почути Слово Господнє . Але цього разу відчуття і загальний стан інші. Так ніби нічого не змінилося, але рефлексії зовсім інші... Пояснити складно одразу, але якоюсь не такою як завжди відчуваю себе. Є нагальна потреба бути в тиші. Молитися важче, але виникає сама по собі потреба молитви,тоб-то спілкування ,і, попри загальне знеохочення , все ж молися і отримуєш задаволення від ще одного здобутку. І спіймала себе на думці, що я хочу на адорацію. Це не зважаючи на те, що довгий час я не розуміла,- як це, що це. Я нічого ,так би мовити, неопізнаного або не звичного не відчуваю,не чую і не бачу, але десь з глибини мого єства піднімається якесь нове ,не звичне відчуття - хочу бути віч на віч з ІСУСОМ. А про сповідь, то окрема мова- такої сповіді ще не було за все моє життя! Наша спільна молитва - то живе свідчення воплоченого Слова,-"Де двоє чи троє проситимуть мене......"Була постійно думка:"Якби все людство на Землі ось так в одному молитовному пориві могло повстати і воліти до Господа!То що ж Він нам тоді дав би за нашу молитву, якщо ж чує і дає двом ...."Хвала Господеві ! І велика подяка дияконії за чудову організацію реколекцій, отцеві Сергію за його внутрішню особисту готовнісь служіння у своєму пастирстві , отцю Віталію. І з нетерпінням очікую наступних зустрічей ! Богу подяка!