Тривати у світлі попри все...

         10 грудня у Парафії Христа Царя Всесвіту відбувся Адвентовий День спільноти Лівого берега м. Києва. Його темою обрали заклик “Тривати у світлі попри все...”

          У заході взяли участь близько тридцяти осіб. Ця — здавалось би невелика, як за колишніми мірками, — кількість не може не радувати, зважаючи на озвучену на початку зустрічі районною парою Чернишів статистику, що на сьогодні в Україні залишилося менше 30 пар — членів Домашньої Церкви Лівого берега м. Києва.

          Нас — мало, але від цього ще більше прагнемо пізнавати один одного. Тож у рамках традиційного ”зав’язування спільноти” представники різних парафій району розповіли про історію, діяльність та сьогодення своїх кіл — Св. Олександра, Св. Йосифа та Св. Максиміліана (об’єднане) з Кафедрального собору Св. Олександра, Ісуса Милосердного з Приходу Марії-Матері Церкви, Коло Парафії Христа Царя Всесвіту, а також Св. Івана Павла ІІ та Святої Родин з Бориспільського костелу Преображення Господнього.

         Дуже тішимося, що під час Дня спільноти нам товаришували три священика — духовні модератори кіл нашого району: о. Анджей OFM Conv – настоятель Парафії Преображення Господнього (Бориспіль), бр. Адам OFM Cap – настоятель Парафії Марії-Матері Церкви та о. Павло — Вікарій Парафії Св. Олександра. Бр. Адам очолив на святі Св. Месу, яка завершилася запропонованим Дияконією Життя Молебнем покаяння і відшкодування за гріхи та занедбання проти людського життя. Натомість о. Павло виголосив конференцію, присвячену Пресвятій Богородиці і Святому Йосифу — їх прикладу “тривання у світлі попри все”. Цю тему він продовжив і у проповіді, де ще більшою мірою закликав подивитися на біблійні події сучасними очима українців. Тож коли на працю у групах нам було запропоновано порозважати про власний подібний досвід на підставі уривків зі Св. Письма про втечу Св. Родини у Єгипет та загублення Ісуса у храмі, більшість свідчень повстали з перших днів війни.

        Дякуємо Богу і кожному, хто долучився до організації цієї зустрічі, за всі щирі та безпосередні емоції, якими обдарував нас цього дня Святий Дух, що так прагне, щоб ми “тривали у світлі попри все...”

Віктор Собіянський