Господи, дай мені світло

В суботу 24 вересня Київському районі в парафії ПДМ Матері Церкви Ольга і Денис Галаненко організували день зосередження «Господи, дай мені світло». У цей важкий час для нашої країни, ми як місцева спільнота нашого Руху, прагнули зустрітись, підтримати один одного і почути Боже Слово, як відповідь на ситуацію, яку переживаємо. З нами, як завжди, був наш модератор Домашньої Церкви брат Славомір Плоньскі, а прекрасний музичний супровід здійснювала Дияконія музична в особах Ольги Галаненко і Сегрія Дячка.
Конференції, які виголосив о. Андрій Педай – «Господь є моїм світлом» і «Візьми свій хрест і йди за Мною», запровадили нас на глибину, занурили в саму суть життя християнина. О. Андрій підкреслив важливість Божого Слова, яке нас очищує, яке стає Тілом, якщо починаємо ним жити, а Таїнство Хрещення нас зобов’язує нести Добру новину, проповідувати Христа своїм словом і життям. Хрест є невід’ємною ознакою життя християнина, натомість комфорт і багатство є небезпечними, оскільки можемо забути про Бога, стати неоязичниками, які сприймають Церкву, як гарну традицію і більше нічого. Звісно, справа не в кількості грошей, а в тому, що на першому місці, де є наше серце, чи є там Бог. Не можна забувати, що все, що відбувається в житті, Бог допускає для нашого спасіння і що за хрестом – завжди є воскресіння!
В Наметі Зустрічі роздумували над притчею про багатого юнака, який змалку виконував всі заповіді, але не міг на перше місце поставити Бога, бо там вже було його багатство. Ми теж можемо бути на рівні цього юнака, речі цього світу можуть заповнювати наше серце, і якщо ми не будемо заглиблюватись, працювати над нашими стосунками з Христом, в кінці кінців ми «втратимо і те що маємо». У світі постійного прогресу, у всіх розуміннях, неможливо «стояти» на місці, якщо ми не розвиваємось, то відбувається занепад.
На праці в групах ми ділились труднощами, які переживаємо останнім часом, в праці, родині, спільноті; до чого запрошує нас Господь через всі ці події нашого життя, чи бачимо ми Його любов до нас? А також зробили 1 конкретну дію – постанову, яку почнемо робити вже сьогодні, щоб Боже світло не згасало в наших душах.
Дякую Господу за цей час, за спільноту людей, які не стоять на місці, які хочуть переживати свої радості і труднощі з Ним, за спільне прославлення Господа, Євхаристію, спілкування і частування – агапе. Нехай Господь буде прославлений у своєму творінні!